Центр службово-прикладних видів спорту

КМО ФСТ «ДИНАМО» УКРАЇНИ___

Меню

 
Головна
Послуги
Майстерня
Відвідувачам
Про Нас
Тренування

Контакти  

м. Київ, вул. Курська, 4 Тел.: (044)248-40-81 Факс: (044)248-35-54 mail:tir_dinamo@ukr.net


Тренування зі стрільби  


Графік работи  

ПН.-СБ. з 9:00 по 18:00 НД. - вихідний


Лічильник  


 

 

 

 

 

   

 

  

Курс "Вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування"

 

Зміст
  • Опис курсу
  • Основи правових знань
  • Поняття злочину, складу злочину
  • Підстави притягення до кримінальної відповідальності
  • Поняття крайньої необхідності та умови її правомірності
  • Поняття та відмінність необхідної оборони від крайньої необхідності
  • Поняття та відповідальність за незаконне полювання
  • Поняття адміністративного правопорушення.
  • Види адміністративних стягнень
  • Відповідальність за стрільбу з вогнепальної , холодної, метальної чи пневматичної зброї в населених пунктах і в не відведених для цього місцях з порушенням встановленого порядку
  • Порядок придбання, зберігання, передача іншим особам або продаж вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї та відповідальність за його порушення
  • Правила зберігання носіння або перевезення вогнепальної, холодної чи пневматичної зброй бойових припасів та відповідальність за їх порушення
  • Порядок реєстрації (перереєстрації), взяття на облік вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї та відповідальність за його порушення
  • Підстави і порядок реалізації вогнепальної холодної, пневматичної зброї і бойових припасів громадянами, у яких органами міліції анульовані дозволи на їх зберігання і носіння та відповідальність за його порушення
  • Порядок придбання, зберігання, реєстрації або обліку газових пістолетів і револьверів та патронів до них і відповідальність за його порушення
  • Правила застосування спеціальних засобів самооборони та відповідальність за їх порушення
  • Поняття необхідної оборони та умови її правомірності
  • Поняття та відповідальність за незаконне носіння, зберігання, придбання, виготовлення і збут вогнестрільної чи холодної зброї, бойових припасів та вибухових речовин
  • Поняття та відповідальність за недбале зберігання вогнепальної зброї і боєприпасів
  • Поняття та відповідальність за розкрадання вогнепальної зброї, бойових припасів або вибухових речовин.
  • Спеціальна підготовка
  • Підстави та порядок застосування зброї та спеціальних засобів
  • Вогнева підготовка
  • Загальні правила безпеки в поводженні зі зброєю
  • Основи долікарської допомоги
  • Медична допомога при травмах
  • Медична допомога при пораненні та кровотечі
  • Поняття клінічної та біологічної смерті, їх ознаки та методи визначення
  • Штучне дихання, непрямий масаж серця. Способи та методика проведення

 

Опис курсу

 
 

Відповідно п.п. 2.8 (5.1) Інструкції №622, затвердженої Міністерством внутрішніх справ Україні від 21 серпня 1998 року, видача дозволів громадян на придбання, зберігання та носіння зброї здійснюється після проведеного з ними вивчення матеріальної частини зброї, правил поводження з нею і застосування та прийняття відповідних заліків. 
Основною метою курсу є вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування. 
Загальні питання, які вивчаються: 
- Основи правових знань 
- Спеціальна підготовка 
- Вогнева підготовка 
- Основи долікарської допомоги

 

 

Основи правових знань

 

Поняття злочину, складу злочину

         К.К.У. Стаття 11. Поняття злочину

         1.Злочином є передбачене цим Кодексом суспільне небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.
         2.Не є злочином дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.

Підстави притягення до кримінальної відповідальності

         К.К.У. Стаття 2. Підстава кримінальної відповідальності

         1.Підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільне небезпечного
діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
         2.Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вику не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вирокам суду.
         3.Ніхто не може бути притягнений до кримінальної відповідальності за той самий злочин більше одного разу.

Поняття крайньої необхідності та умови її правомірності

         Карне законодавство передбачає, що не є караним діяння, яке хоч: і підпадає під ознаки діяння, передбаченого карним законом, але вчинене в стані крайньої необхідності, тобто з метою відвернення більш значної шкоди, що безпосередньо загрожує інтересам держави, суспільним інтересам, інтересам або правам даної особи або інших громадян, якщо ця небезпека за конкретних обставин не могла бути усунена іншими засобами і якщо заподіяна шкода с менш значною, ніж відвернута шкода.
         Стан крайньої необхідності визнається також у випадках, якщо дії, вчинені з метою відвернення шкоди, не досягай своєї мети і шкода настала, незважаючи на зусилля особи, яка сумлінно розраховувала її відвернута.
         Крайня необхідність, як і необхідна оборона, є обставиною, що виключає суспільну небезпеку, протиправність діяння, і тим самим, карну відповідальність.
         Дії, вчинені в стані крайньої необхідності, лише зовнішнім виглядом підходять під ознаки діяння, передбаченого карним законом. Оскільки в цих випадках шкода чим-небудь інтересам заподіюється для відвернення більш значної шкоди, то дії, вчинені в стані крайньої необхідності, не є злочинними і признаються суспільне корисними.
         Запобігання загрожуючи небезпеці в стані крайньої необхідності £ правом особи, але не її юридичним обов'язком. Однак, якщо на особі лежить обов'язок по запобіганню шкоди, що загрожує, інтересам, які охороняються законом, то вона у разі невиконання цього обов'язку може бути притягнута до карної або іншої відповідальності, в залежності від характеру небезпеки, що загрожувала і тягаря не відвернених наслідків.
         Об'єктами захисту при крайній необхідності, як і при необхідній обороні, є інтереси держави, суспільні інтереси, інтереси і права особи, діючої в стані крайньої необхідності, а також права і інтереси інших громадян.
         Крайня необхідність передбачає ряд умов, якими є:
         а) наявність джерела небезпеки:
         б) небезпека повинна бути дійсною, наявною і невідворотною іншими засобами;
         в) заподіяна в стані крайньої необхідності шкода повинна бути меншою в порівнянні з відверненою.
         Джерелами стану крайньої необхідності, можуть бути небезпеки:
         а) стихійних сил природи (пожежа, ураган, землетрус, повінь та інш.);
         б) напад тварини;
         в) дія непереборної сили (крах поїзда, наприклад);
         г) суспільно-небезпечні протиправні дії людини;
         д) збіг необхідності одночасного виконання різних обов'язків.
         Небезпека повинна бути дійсною, тобто існувати фактично, а не бути уявною. Помилка особи відносно дійсного характеру загрожуючої небезпеки не спричиняє карної відповідальності, якщо вона не передбачувала і не могла передбачувати можливі наслідки своєї помилки. Відповідальність не виключається, якщо особа, що допустила помилку, не виявила належної обачності. У цьому випадку відповідальність наступає, як за необережний злочин.
         Небезпека вважається наявною, коли вона яким-небудь чином виявилася або створилася реальна загроза спричинення шкоди правоохоронним інтересам.
         Небезпека признається невідворотною, якщо її не можна було усунути ніяким іншим засобом, крім того, який був застосований в даних умовах. Немає стану крайньої необхідності, якщо у особи була можливість запобігти загрожуючій небезпеці без спричиненій шкоди стороннім інтересам, не пов'язаним з джерелом небезпеки, або можна було застосувати менш небезпечний спосіб дій. але особа не скористалася ні тією, ні іншою можливістю.
         Заподіяна в стані крайньої необхідності шкода обов'язково повинна бути меншою в порівнянні з відверненою шкодою. Дана вимога витікає з того, що в стані крайньої необхідності шкода заподіюється чиїмсь стороннім, непричетним: до джерела небезпеки інтересам. Тому спричинення шкоди тут допускається лише при умові, то більша шкода усувається шляхом спричинення меншої шкоди. Саме ця обставина виключає суспільну небезпеку дії в стані крайньої необхідності

Поняття та відмінність необхідної оборони від крайньої необхідності

         При порівнянні заподіяної і відверненої шкода в стані крайньої необхідності потрібно виходити а конкретних обставин справи, враховуючи при цьому характер і розмір заподіяної і відверненої шкоди (збитку).
         У житті іноді виникають ситуації, коли особа виявляється перед необхідністю одночасного виконання двох лежачих на ній обов'язків. Такі казуси в праві називаються колізіями правових обов'язків. При колізіях правових обов'язків повинно виконуватися те з них, невиконання якого спричиняє настання більшої шкоди. Таке положення розглядається як стан крайньої необхідності.
         Стан крайньої необхідності, незважаючи на деяку схожість з необхідною обороною, істотно відрізняється від останньої по наступних позиціях:
         а) при необхідній обороні шкода заподіюється особі, що посягає, а при крайній необхідності стороннім інтересам:
         б) спричинення чим-небудь інтересам шкоди в стані крайньої необхідності допускається лише при умові, що іншим шляхом не можна було уникнути загрожуючої небезпеки. У стані необхідної оборони особа, що зазнала нападу, має право активно захищатися і відбивати загрожуючи йому небезпеку;
         в) якщо шкода що заподіюється в стані крайньої необхідності повинна бути меншою в порівнянні з відверненою, то в стані необхідної оборони той, що обороняється не повинен лише перевищити меж необхідної оборони.

Поняття та відповідальність за незаконне полювання

         ККУ Стаття 248. Незаконне полювання

         1.Порушення правил полювання, якщо воно заподіяло істотну шкоду, а також незаконне полювання в заповідниках або на інших територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, або полювання на звірів, птахів чи інші види тваринного світу, що занесені до Червоної книги, - караються штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з конфіскацією знарядь і засобів полювання та всього добутого.
         2.Ті самі дії, якщо вони вчинені службовою особою з використанням службового становища, або за попередньою змовою групою осіб, або способом масового знищення звірів, птахів чи інших видів тваринного світу, або з використанням транспортних засобів, або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, - караються штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією знарядь і засобів полювання та всього добутого.

Поняття адміністративного правопорушення.

        КоАП. Стаття 9. Поняття адміністративного правопорушення

        Адміністративним правопорушенням (проступкам)  визнається протиправна,  винна
(умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на державний або громадський
порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку
законодавством передбачено адміністративну відповідальність.
        Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом,
настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до чинного
законодавства кримінальної відповідальності.


        Стаття 12. Вік, після досягнення якого настає адміністративна відповідальність

        Адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягай на момент вчинення
адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.

Види адміністративних стягнень

         КоАП Стаття 24. Види адміністративних стягнень

         За вчинення адміністративних правопорушень можуть застосовуватися такі адміністративні стягненім:
         1) попередження;
         2) штраф;
         3) сплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення;
         4) конфіскація:
              а) предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення.
              б) грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення;
         5) позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові (права керування транспортними засобами, права полювання);
         6) виправні роботи;
         7) адміністративний арешт.
         Адміністративні стягнення, перегачені в пунктах 3-6 цієї статті, може бути встановлено тільки законодавчими актами України; У виняткових випадках законодавчими актами України може бути встановлено адміністративний арешт.
         Законодавчими актами України може бути встановлено й інші, крім зазначених у цій статті, види адміністративних стягнень відповідно до принципів і загальних положень законодавства України про адміністративні правопорушення.
         Законодавством України може бути передбачено адміністративне видворення за межі України іноземних громадян і осіб без громадянства за вчинення адміністративних правопорушень, які грубо порушують правопорядок.


         Стаття 25. Основні і додаткові адміністративні стягнення

         Оплатне вилучення та конфіскація предметів можуть застосовуватись як основні, так і додаткові адміністративні стягнення; інші адміністративні стягнення, зазначені в частині першій статті 24 цього Кодексу, можуть застосовуватись як основні.
         За одне адміністративне правопорушення може бути накладено основне або основне і додаткове стягнення.

Відповідальність за стрільбу з вогнепальної , холодної, метальної чи пневматичної зброї в населених пунктах і в не відведених для цього місцях з порушенням встановленого порядку

         КоАП Стаття 174. Стрільба з вогнепальної, холодної метальної чи пневматичної зброї в населених пунктах і в не відведених для цього місцях з порушенням встановленого порядку

         Стрільба з вогнепальної, холодної метальної чи пневматичної зброї калібру понад 4,5 мм і швидкістю польоту кулі понад 100 м/с в населених пунктах і в не відведених для цього місцях, а також у відведених місцях з порушенням встановленого порядку - тягне за собою накладення штрафу від 0,5 до одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян з конфіскацією зброї і бойових припасів або без такої.

Порядок придбання, зберігання, передача іншим особам або продаж вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї та відповідальність за його порушення

         Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 17 червня 1992 р. № 2471-XII "Про право власності на окремі види майна" правом придбання мисливської гладкоствольної зброї користуються громадяни України, які досягли 21-річного віку, а мисливської нарізної зброї - 25-річного віку, на холодну та пневматичну зброю -18-річного віку. Кількість зброї, яку може мага громадянин України, не обмежена, однак власник зброї повинен забезпечити її безумовну схоронність. У разі наявності трьох і більше одиниць вогнепальної, пневматичної зброї, арбалетів приміщення (будинок, квартира тощо) або сейф (шафа) для її зберігання повинні бути обладнані охоронною сигналізацією, автономною або з виводом на ПЦН органів внутрішніх справ.
         При цьому спускові гачки мисливської вогнепальної зброї повинні бути замкнені курковими замками безпеки.
         12.2. Для одержання в органах внутрішніх справ дозволу на придбання мисливської нарізної, комбінованої гладкоствольної, пневматичної зброї, арбалетів громадянами подаються такі документи.
письмове клопотання щодо видачі дозволу на ім'я керівника органу внутрішніх справ;
заповнена картка-заява;
         - медичний висновок лікувального закладу про відсутність протипоказань, що
перешкоджають придбанню зброї;
         - сертифікат про проходження обов'язкового профілактичного наркологічного огляду;
         - довідка про проходження вивчення матеріальної частини зброї, правієш поводження з нею та застосування;
         - платіжне доручення (квитанція) установи банку про оплату послуг за видачу такого дозволу.
         Для одержання дозволу на придбання інших видів холодної зброї, її сучасних копій (кагани, мечі, шаблі, кортики, кинджали тощо) з метою їх колекціонування громадяни в органи внутрішніх справ за місцем проживання подають заяву та квитанцію про оплату послуг за видачу дозволу. Дозволи на придбання зброї видаються громадянам органами внутрішніх справ після пред'явлення паспорта або документа, який засвідчує особу. Невикористані дозволи мають бути повернені в органи внутрішніх справ
         Військовослужбовці Міністерства оборони Національної гвардії Державною комітету України у справах охорони державного кордону, Служби безпеки. Управління державної охорони, а також особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України дозволи на придбання, зберігання мисливської, гладкоствольної, нарізної, комбінованої вогнепальної, пневматичної і холодної зброї одержують після подання відповідного рапорту, довідки з місця роботи, платіжного доручення (квитанції) установи банку про оплату послуг за видачу такого дозволу та заповненої картки-заяви.
         Для навчання практичній стрільбі громадян, виявляють бажання придбати зброю, дозволяється використання мисливської вогнепальної зброї, яка належить іншим громадянам, підприємствам, установам, організаціям. Навчання стрільбі проводиться тільки на стрільбищах, мисливських стендах і в інших спеціально відведених місцях, ліцензованих МВС України, в присутності власника зброї та особи, яка проводить навчання згідно з програмою, визначеною МВС України.
         Допускається оформлення в органах внутрішніх справ документів на передачу мисливської вогнепальної, пневматичної і холодної зброї від одного власника іншому. Це здійснюється за місцем обліку зброї, яка передасться працівником дозвільної системи в присутності її власника та особи, що має дозвіл органів внутрішніх справ на придбання цього виду зброї. При цьому марка, калібр і номер зброї, що передається, а також прізвище, ім'я, по батькові, адреса колишнього власника вписуються в дозвіл і в дублікат дозволу на придбання. Записи завіряються підписом начальника органу внутрішніх справ і печаткою. Дублікат дозволу повертається новому власникові для постановки зброї на облік за місцем проживання. Одночасно на підставі здійсненої передачі зброї вносяться відповідні записи в книгу обліку власників про зняття зброї з обліку. Також відповідні зміни про цю зброю вносяться в А1С "Арсенал".
         
                                    (Витяг з Інструкції МВС України №622 від 21.08.98 р.)


         КоАП Стаття 190. Порушення громадянами порядку придбання, зберігання, передачі іншим особам або продажу вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї

         Придбання, зберігання, передача іншим особам або продаж громадянами вогнепальної гладкоствольної мисливської чи холодної, а також пневматичної зброї калібру понад 4,5 мм і швидкістю польоту кулі понад 100 м/с без дозволу органів внутрішніх справ - тягнуть за собою накладення штрафу від 0,15 до 0,25 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян з конфіскацією зброї і бойових припасів або без такої.
         Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, - тягнуть за собою накладення штрафу від 0,25 до 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян з конфіскацією зброї.

Правила зберігання носіння або перевезення вогнепальної, холодної чи пневматичної зброй бойових припасів та відповідальність за їх порушення

         Вогнепальна, пневматична, холодна (арбалети) зброя, що належить окремим особам, має зберігатися в місцях постійного проживання власників у міцних, з надійними замками дерев'яних шафах або металевих ящиках, спеціально виготовлених для зберігання зброї, в розібраному, розрядженому стані, зі струшеними курками, окремо від бойових припасів. У разі виникнення реальної загрози, з метою відвернення протиправного насильницького проникнення в житло, захисту особистого життя та життя інших громадян вогнепальна зброя може зберігатися в зібраному стані (в період загрози). Дозволяється за погодженням з територіальними органами внутрішніх справ зберігати зброю в дачних будинках у період проживання там громадян, власників зброї. До зброї не повинні мати доступ сторонні особи і, особливо, діти.
         У виняткових випадках допускається з дозволу органів внутрішніх справ тимчасове зберігання зброї без права її використання з іншого дорослого члена сім'ї або найближчого родича, а в разі їх відсутності - в інших громадян на час тривалого (понад три місяці) вирядження, перебування на військових зборах або проходження власником зброї строкової служби у Збройних Силах України при дотриманні встановлених правил її зберігання. На період тимчасового зберігання зброї особі, яка прийняла її на зберігання, органи внутрішніх справ видають дозвіл з позначкою "на тимчасове зберігання без права користування".
         Під час перенесення або перевезення всіма видами транспорту вогнепальна, пневматична, холодна (арбалети) зброя має бути зачохленою, у розрядженому, розібраному стані (якщо це можливо). У всіх випадках під час перенесення або і перевезення вогнепальної зброї власник зобов'язаний мати при собі дозвіл органів внутрішніх справ на право її зберігання і носіння. З метою самозахисту від злочинних посягань зброя молов перевозитися в зібраному стані, розрядженою.
         У всіх випадках, перенесення та перевезення такої зброї спускові гачки повинні бути замкнені курковими замками безпеки.

                                             (Витяг з Інструкції МВС України № 622 від 21.08.98р.)


         КоАП Стаття 191. Порушення громадянами правил зберігання, несіння або перевезення вогнепальної, холодної пневматичної зброї і бойових припасів

         Порушення правил зберігання, носіння або перевезення вогнепальної гладкоствольної мисливської чи холодної зброї, а також пневматичної зброї калібру понад 4,5 мм і швидкістю польоту кулі понад 100 м/с і бойових припасів громадянами, які мають дозвіл органів внутрішніх справ на зберігання зазначеної зброї, - тягне за собою накладення штрафу від 0,15 до 0,25 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян з сплатним вилученням зброї і бойових припасів або без такого.
         Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частішою першою цієї статті, - тягнуть за собою накладення штрафу від 0,25 до 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян з конфіскацією зброї і бойових припасів або без такої.

Порядок реєстрації (перереєстрації), взяття на облік вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї та відповідальність за його порушення

         Придбана громадянами гладкоствольна, нарізна, комбінована мисливська вогнепальна, пневматична та холодна зброя протягом десяти днів з дня придбання мас бути зареєстрована в органах внутрішніх справ за місцем проживання власника з одержанням дозволу на її зберігання, носіння.
         Для одержання дозволу на зберігання, носіння вогнепальної мисливської, гладкоствольної, нарізної, комбінованої та пневматичної зброї, арбалетів власниками в органи внутрішніх справ подаються:
         - письмове клопотання щодо видачі дозволу на ім'я керівника органу внутрішніх справ;
         - три фотокартки розміром 3x4 см;
         - дублікат дозволу на придбання зброї з відміткою магазину про продану зброю або інший документ, що засвідчує джерело надходження та приналежність зброї;
         - платіжне доручення (квитанція) банку про оплату послуг за реєстрацію (перереєстрацію) зброї.
         Для одержання дозволу на зберігання колекційної холодної зброї її власник подає в орган внутрішніх справ за місцем проживання:
         - дублікат дозволу з відміткою магазину про реалізацію такої зброї або інші документи;
         - кольорові фотографії зброї розміром 15x15 см.
         На підставі поданих документів орган внутрішніх справ видає дозвіл на зберігання такої зброї. В дозволі ставиться штамп "колекція".
         У разі потреби перевезення такої зброї (для участі у виставках тощо) органи внутрішніх справ видають дозволи на її перевезення.
         Мисливські ножі придбаються громадянами з дозволу органу внутрішніх справ на право зберігання і носіння мисливської вогнепальної зброї, а також арбалетів, що викорис­товуються громадянами виключно для полювання. При цьому в дозволі на право зберігання і носіння зброї магазином робиться відмітка про реалізацію такого ножа
         Особам, які мають нагородну вогнепальну зброю (пістолети, револьвери, гвинтівки, карабіни, мисливські рушниці), органами внутрішніх справ видаються дозволи на її зберігання без зазначення строку їх дії з позначкою "Нагородна". Нагородною вважається зброя, одержана в порядку, встановленому законодавством України.
         Для одержання дозволу на зберігання нагородної зброї власником в орган внутрішніх справ подаються такі документи:
         - письмове клопотання;
         - заповнена картка-заява;
         - оригінал або засвідчена в нотаріальному порядку копія документа про нагородження зброєю;
         - три фотокартки розміром 3x4 см:
         - платіжне доручення (квитанція) банку про оплату послуг за видачу дозволу.
         Генерали, адмірали і офіцери Міністерства оборони України, Національної Гвардії України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України, Служби безпеки України, Управління Державної охорони, а також особи вищого, старшого та середнього начальницького складу органів внутрішніх справ України, які мають нагородну зброю, при звільненні в запас або відставку зобов'язані в місячний термін зареєструвати таку зброю в органах внутрішніх справ за місцем проживання і одержати дозвіл на її зберігання,
         Подарована мисливська нарізна, гладкоствольна вогнепальна, пневматична та холодна зброя може бути зареєстрована, якщо особа, якій вона подарована, має дозвіл а її придбання. Реєстрація такої зброї відбувається відповідно до вимог, встановлених п. 12.5 цієї Інструкції.
Власник зброї у разі зміни місця проживання зобов'язаний звернутися до органу внутрішніх справ із проханням щодо зняття її з обліку; вказавши при цьому нову адресу. Після: прибуття на нове місце проживання власник зобов'язаний у десятиденний строк (у прикордонній місцевості протягом 24 годин) поставити на облік особисту зброю в місцевому органі внутрішніх справ.
         У разі смерті власника нагородна нарізна вогнепальна зброя армійських зразків негайно здається родичами померлого в органи внутрішніх справ безкоштовно, а мисливська нарізка або гладкоствольна вогнепальна зброя, пневматична та холодна зброя - протягом десятиденного терміну здається в органи міліції на тимчасове зберігання до вирішення питання щодо спадкування майна (але на строк не більше шести місяців). Якщо хтось із спадкоємців бажає стати власником такої зброї, вона може бути зареєстрована на його ім'я у встановленому порядку. Якщо серед спадкоємців немає осіб, які можуть мати або мають право на зберігання зброї, родичами померлого власника вона повинна бути в місячний строк продана або подарована особі, що має дозвіл органів внутрішніх справ на придбання зброї.
         Мисливська вогнепальна, пневматична і холодна зброя, що визнана комісією з визначення технічного стану зброї непридатною для подальшого користування (не підтягає ремонту), не реєструється (не перереєстровується) і в місячний строк власником здається в органи внутрішніх справ безкоштовно для знищення або робиться в майстернях з ремонту зброї непридатною для стрільби і знімається з обліку,  зброя для використання її окремих частин та вузлів може за згодою власників зброї передаватись (продаватись) установам, що займаються підприємницькою діяльністю з ремонту спортивної і мисливської зброї.
         У разі втрати або крадіжки зброї власник зобов'язаний негайно повідомити про це органи внутрішніх справ.

                                             (Витяг з Інструкції МВС України № 622 від 21.08.98 р.)


         КоАП Стаття 192. Порушення громадянами строків реєстрації (перереєстрації) вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї і правил взяття  її на облік

         Порушення громадянами встановлених строків реєстрації (перереєстрації) вогнепальної гладкоствольної мисливської чи холодної зброї, а також пневматичної зброї калібру понад 4,5 мм і швидкістю польоту кулі понад 100 м/с або правил взяття їх на облік в органах внутрішніх справ у разі зміни місця проживання, тягне за собою попередження або накладення штрафу від 0,15 до 0,25 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян з сплатним вилученням зброї і бойових припасів.

Підстави і порядок реалізації вогнепальної холодної, пневматичної зброї і бойових припасів громадянами, у яких органами міліції анульовані дозволи на їх зберігання і носіння та відповідальність за його порушення

         Вогнепальну, пневматичну, холодну зброю (у тому числі нагородну) згідне з зако­нодавством може бути вилучено в громадян органами внутрішніх справ за допущені порушення правил її зберігання, перевезення і користування, а також в інших випадках, передбачених цією Інструкцією.
         Про анулювання дозволу на зберігання вогнепальної, пневматичної та холодної зброї органом внутрішніх справ виноситься мотивований висновок про анулювання дозволу на зберігання вогнепальної, пневматичної, чи холодної зброї, який затверджується начальником органу внутрішніх справ (додаток 23). У висновку викладаються підстави і мотиви прийняття такого рішення.
         У разі анулювання органом внутрішніх справ дозволу на зберігання зброї вона, а також бойові припаси до неї в 15-денний строк передаються власниками чи їхніми представниками на комісійний продаж або можуть бути подаровані особі, що має дозвіл на придбання такої зброї.
         Якщо власник зброї у вказаний строк відповідного рішення щодо її реалізації не прийняв, вона вилучається і передається в комісійну торгівлю з поверненням власнику її вартості після продажу.
         Вогнепальна, пневматична і холодна зброя, а також бойові припаси, що належать особам, які притягуються до кримінальної відповідальності, зберігаються в органах внутрішніх справ до прийняття остаточного рішення слідчих органів або суду щодо кримінальної справи. Якщо стосовно зазначеної особи кримінальна справа закрита або судом винесений виправдувальний вирок, зброя, а також дозвіл на її зберігання повертаються власникові.
         Для визначення технічного стану щодо наявності основних ушкоджень мисливської вогнепальної зброї, які враховуються при реєстрації (перереєстрації) (додаток 24) в кожному районі, місті, при органах внутрішніх справ створюються комісії з числа працівників дозвільної системи, мисливських інспекторів, техніків зі зброї, експертів - криміналістів, інших знавців зброї, склад яких затверджується рішенням місцевих державних адміністрацій чи органів місцевого самоврядування.
         Генерали, адмірали, офіцери Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державного комітету у справах охорони державною кордону України, Служби безпеки України, Управління державної охорони, а також особи вищого, старшого та середнього начальницького складу органів внутрішніх справ України при звільненні в запас або відставку з правом носіння військової форми зберігають кортики без дозволу органів внутрішніх справ. У разі смерті власника кортики здаються родичами у військові комісаріати або в органи внутрішніх справ за місцем проживання власника.
При здачі до органів внутрішніх справ вогнепальної, пневматичної, холодної зброї, що може перебувати у власності громадян України, для подальшої реєстрації в особисте користування, оформлення документів здійснюється в порядку, передбаченому п. 12.5 цієї Інструкції. При цьому обов'язково здійснюється перевірка кожної одиниці зброї по обліках МВС України як викраденої, втраченої, знайденої.

                                             (Витяг з Інструкції МВС України №622 від 21.08.98 р.)


         КоАП Стаття 193. Ухилення від реалізації вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї і бойових припасів

         Ухилення від реалізації вогнепальної гладкоствольної мисливської чи холодної зброї, а також пневматичної зброї калібру понад 4,5 мм і швидкістю польоту кулі понад 100 м/с і бойових припасів громадянами, у яких органами внутрішніх справ анульовано дозвіл на їх зберігання і носіння, - тягне за собою накладення штрафу від 0,15 до 0,25 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян з сплатним вилученням зброї і бойових припасів

Порядок придбання, зберігання, реєстрації або обліку газових пістолетів і револьверів та патронів до них і відповідальність за його порушення

                                             ПОЛОЖЕННЯ
                  про порядок продажу, придбання, реєстрації, обліку і застосування спеціальних засобів
                  самооборони, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії
         Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1993 р. № 706

                                    1. Загальні положення
         1.Це Положення визначає порядок виготовлення, реалізації (продажу) суб'єктами підприємницької діяльності спеціальних засобів самооборони, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії, а також їх придбання, реєстрації, облік), зберігання (носіння) і застосування громадянами та юридичними особами.
         2.До спеціальних засобів самооборони, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії, дозволених до виготовлення, реалізації (продажу), придбання, реєстрації, обліку, зберігання (носіння) і застосування, належать:
         - упаковки з аерозолями сльозоточивої та дратівної дії (газові балончики);
         - газові пістолети і револьвери та патрони до них калібру 6, 8 і 9 міліметрів, заряджені речовинами сльозоточивої та дратівної дії.
         Для зарядження вказаних спеціальних засобів самооборони допускаються рецептури на основі речовин сльозоточивої та дратівної дії, які пройшли токсично-гігієнічні випробування і допущені до використання Кабінетом Міністрів України.
         3.Виготовлення та реалізація (продаж) спеціальних засобів самооборони здійснюються суб'єктами підприємницької діяльності - юридичними особами і громадянами, які мають на це спеціальний дозвіл (ліцензію), виданий в установленому порядку, за наявності сертифіката встановленого зразка на кожний вид спеціального засобу самооборони. Спеціальні засоби самооборони підлягають сертифікації, яка здійснюється в державній системі сертифікації УкрСЕПРО відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України "Про стандартизацію і сертифікацію" від 10 травня 1993 р. № 46-93.
         До кожного спеціального засобу самооборони, що реалізується (продасться), повинні додаватися правила користування цим засобом та порядок його застосування.
         Ввіз і вивіз з країни спеціальних засобів самооборони здійснюється у порядку, встановленому МВС та Держмиткомом.
         4.Контроль за дотриманням суб'єктами підприємницької діяльності, установами, організаціями та громадянами вимог цього Положення здійснюють МВС та його органи на місцях. У разі порушення суб'єктами підприємницької діяльності, установами, організаціями та громадянами вимог цього Положення МВС та його органи на місцях анулюють видані ними дозволи на виготовлення, реалізацію (продаж), придбання та використання спеціальних засобів самооборони.

         ІІ. Порядок реалізації (продажу) і придбання упаковок з аерозолями сльозоточивої та дратівної дії
         5.Упаковки з аерозолями сльозоточивої та дратівної дії (газові балончики) реалізуються (продаються) громадянам, які досягли 18-річного віку, суб'єктами підприємницької діяльності, установам і організаціям без дозволу органів внутрішніх справ у спеціалізованих магазинах, окремих секціях магазинів.
         6.Відкриття та функціонування спеціалізованих магазинів і окремих секцій магазинів для продажу упаковок з аерозолями сльозоточивої та дратівної дії (газових балончиків) здійснюються у порядку, встановленому МВС.

         ІІІ. Порядок реалізації (продажу), придбання, реєстрації, обліку і зберігання (носіння) газових пістолетів і револьверів та патронів до них заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії
         7.Дозволи на придбання і зберігання (носіння) газових пістолетів і револьверів та патронів до них видаються органами внутрішніх справ громадянам; які досягли 18-річного віку (за винятком осіб, зазначених у пункті 19 цього Положення), за умови наявності висновку (довідки) медичного закладу (лікувально-кваліфікаційної комісії) встановленої форми про те, що за станом здоров'я вони .можуть володіти (користуватися) спеціальними засобами самооборони та ознайомлені з порядком їх зберігання (носіння) і застосування. Кількість газових пістолетів (револьверів), які можуть бути у власності громадян, не обмежується.
         8.Суб'єкти підприємницької діяльності, установи і організації з метою захисту життя, здоров'я, честі та гідності своїх працівників мають право на придбання газових пістолетів і револьверів та патронів до них з оформленням дозволу органами внутрішніх справ на їх зберігання носіння) конкретним працівникам, які досягли 18-річного віку (за винятком осіб, зазначених у пункті 19 цього Положення), за умови наявності висновку (довідки) медичного закладу (лікувапьно - кваліфікаційної комісії) встановленої форми щодо цих працівників та ознайомлення з порядком їх зберігання (носіння) і застосування.
         9.Дозволи на придбання і зберігання (носіння) газових пістолетів (револьверів) підписуються начальником органу внутрішніх справ або особою, яка виконує його обов'язки:
         - громадянам - за місцем проживання;
         - суб'єктам підприємницької діяльності, установам і організаціям (на придбання) та їхнім працівникам (на зберігання) (носіння) - за місцем реєстрації (юридичною адресою) установи, організації або суб'єкта підприємницької діяльності. При цьому в дозволі робиться відмітка - відомче (службове).
10.    Дозволи на придбання газових пістолетів (револьверів) видаються органами внутрішніх справ терміном на три місяці. Не використаний у цей термін дозвіл повертається до органу внутрішніх справ, який його видав.
         11. Дія отримання дозволу на придбання газових пістолетів (револьверів) громадяни подають до органу внутрішніх справ [абзац перший пункту 11 змінено згідно з постановою КМ від 2 березня 1994р., №127 (127-94-п)]:
         - заповнену картку-заяву;
         - дві фотокартки розміром 3x4 сантиметри;
         - висновок (довідку) медичного закладу (лікувально-кваліфікаційної комісії) встановленої форми (крім осіб, які мають дозвіл органу внутрішніх справ на зберігання і носіння мисливської та відомчої вогнепальної зброї), [абзац четвертий Пункту 11 доповнено  згідно  з постановою КМ від 2 березня 1994 р., № 127 (12 7-94-п)];
         - квитанцію про оплату послуг, пов'язаних з оформленням документів для видачі дозволу на придбання газових пістолетів, револьверів (за кожну одиницю).
         12.Для отримання дозволу на придбання газових пістолетів (револьверів) суб'єкти
підприємницької діяльності, установи і організації подають до органу внутрішніх справ:
         - лист з обґрунтуванням необхідності придбання газових пістолетів (револьверів) ї зазначенням їх типу та кількості;
         - список працівників, які користуватимуться зазначеними засобами самооборони;
         - по 2 фотокартки розміром 3x4 сантиметри на кожного з працівників, що використовуватимуть газові пістолети (револьвери);
         - копію платіжного доручення про оплату послуг, пов'язаних з оформленням документів для видачі дозволів на придбання зазначених засобів самооборони (за кожну одиницю);
         - висновок (довідку) медичного закладу (лікувально-кваліфікаційної комісії) встановленої форми.
         13.Орган внутрішніх справ не більш як у місячний термін розглядає документи, зазначені у пунктах 11 і 12 цього Положення, і видає дозвіл на придбання газових пістолетів (револьверів) або мотивовано відмовляє у ньому.
         Відмову у видачі дозволу може бути оскаржено відповідно до чинного законодавства у судовому порядку.
         14. Придбані газові пістолети (револьвери) протягом десяти днів з дня придбання додаються до органу внутрішніх справ для реєстрації та оформлення дозволу на їх зберігання (носіння):
         - громадянами - за місцем проживання;
         - суб'єктами підприємницької діяльності, установами і організаціями - за місцем їх
реєстрації (юридичною адресою).
         При цьому для отримання дозволу на зберігання (носіння) газових пістолетів (револьверів) їх власники (користувачі) подають до органу внутрішніх справ також корінець дозволу на придбання з відміткою спеціалізованого магазину про продаж газового пістолета (револьвера) та квитанцію (платіжне доручення) про оплату послуг, пов'язаних з оформленням документів для видачі дозволу на зберігання (носіння) газових пістолетів (револьверів).
         Дозвіл на зберігання і носіння газових пістолетів (револьверів) видасться органом внутрішніх справ терміном на три роки.
         Дозвіл на зберігання (носіння) газових пістолетів (револьверів) може бути виданий кожному членові сім'ї власника газового пістолета (револьвера), який має на це право.
         Дозвіл на зберігання (носіння) газових пістолетів (револьверів) може бути виданий не більш як трьом працівникам суб'єкта підприємницької діяльності, установи і організації на кожний газовий пістолет (револьвер).
         Дозвіл на зберігання і носіння без номерних або саморобних газових пістолетів (револьверів) органами внутрішніх справ - не видається.
         15.Патрони до газових пістолетів (револьверів), заряджені речовинами сльозоточивої та дратівної дії, продаються громадянам (користувачам) у спеціалізованих магазинах і окремих секціях у разі пред'явлення дозволу органу внутрішніх справ на зберігання (носіння) відповідного газового пістолета (револьвера).
         16.Для продовження терміну дозволу на зберігання (носіння) газових пістолетів і револьверів (перереєстрації) власник зобов'язаний за один місяць до закінчення терміну дії дозволу подати до органу внутрішніх справ за місцем проживання (юридичною адресою)   наявні   газові   пістолета (револьвери) і такі документи:
         - заяву (лист юридичної особи) на ім'я начальника органу внутрішніх справ з проханням провести перереєстрацію газових пістолетів (револьверів), що є у нього;
         - квитанцію (платіжне доручення) про оплату послуг, пов'язаних з перереєстрацією газових пістолетів (револьверів);
         - висновок (довідку) медичного закладу (лікувально-кваліфікаційної комісії) встановленої форми.
         17.Громадяни зобов'язані забезпечити умови зберігання, що виключають втрату та можливість крадіжки спеціальних засобів самооборони. Ці засоби повинні зберігатися у дерев'яних або металевих ящиках за місцем роботи або проживання власника (користувача), до них не повинні мати доступ сторонні особи. У місцях постійного зберігання спускові гачки газових пістолетів і револьверів повинні бути замкнені на куркові замки безпеки. [Пункт 17 доповнено абзацом другим згідно з постановою КМ від 29 травня 1995р. №365 (365-95-п)].
         18.У всіх випадках носіння газових пістолетів (револьверів) власник (користувач) зобов'язаний маги при собі дозвіл органу внутрішніх справ на право їх зберігання (носіння). У разі відсутності у особи такого дозволу пістолет  (револьвер) до розгляду справи вилучається, працівниками органів внутрішніх справ у встановленому порядку.
         19.Органи внутрішніх справ дозволи на придбання, зберігання (носіння) газових пістолетів (револьверів) не видають, а видані, дозволи анулюються за наявності:
         - висновку (довідки) медичного закладу (лікувально-кваліфікаційної комісії) встановленої форми, який свідчить про те, що така особа за станом здоров'я не може володіти спеціальними засобами самооборони;
         - відомостей про систематичне порушення особою громадського порядку, зловживання спиртними напоями, вживання наркотичних речовин без призначення лікаря;
         - пред'явлення такій особі обвинувачення у вчиненні злочину, а також засудження до позбавлення волі;
         - непогашеної або не знятої у встановленому порядку з особи судимості за тяжкий злочин або злочин, скоєний із застосуванням вогнепальної зброї, вибухових матеріалів або спеціальних засобів самооборони, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної  дії;
         - умовного засудження особи з іспитовим терміном або засудження до виправних робіт;
         - вироку народного суду щодо такої особи, виконання якого відстрочено.
         20.Після анулювання органом внутрішніх справ дозволу на зберігання (носіння) газового пістолета (револьвера) цей засіб і патрони до нього разом з дозволом вилучаються.
         Вилучений газовий пістолет (револьвер) і патрони до нього здаються на комісійний продаж
у спеціалізований магазин. Отримані від їх продажу кошти, (з відрахуванням витрат, пов'язаних з реалізацією) повертаються власнику такого засобу або його представнику.
         У випадках, що не терплять зволікань, газові пістолети (револьвери) та патрони до них можуть бути вилучені органами внутрішніх справ у осіб за обставин, передбачених у пункті 19 цього Положення, негайно.
         21.Про анулювання дозволу на зберігання (носіння) газового пістолета (револьвера) на підставах, указаних у пункті 19 цього Положення, органом внутрішніх справ виноситься мотивована ухвала, яка затверджується начальником органу внутрішніх справ або особою, що виконує його обов'язки.
         22.У разі смерті власника газовий пістолет (револьвер) і патрони до нього зберігаються його родичами до вирішення питання про спадкоємця майна Якщо хто-небудь із спадкоємців має право на отримання дозволу на зберігання (носіння) газового пістолета (револьвера), то йому в установленому порядку органами внутрішніх справ може бути виданий такий дозвіл.
         Якщо серед спадкоємців немає осіб, які мають право на його зберігання, він у місячний термін
передасться родичами померлого власника до органу внутрішніх справ для реалізації. Отримані від продажу копті з відрахуванням витрат, пов'язаних з реалізацією, повертаються спадкоємцю такого майна.
Якщо спадкоємець протягом місяця з дня набуття права власності не подав документи до органу внутрішніх справ на отримання дозволу на зберігання (носіння) газового пістолета (револьвера), то він вилучається органом внутрішніх справ у порядку, передбаченому пунктом 20 цього Положення.
         23.Забороняється передавати газові пістолети (револьвери) та патрони до них іншим особам без дозволу органу внутрішніх справ.
         Органи внутрішніх справ мають право оформляти документи для передачі газових, пістолетів (револьверів) одним власником іншому. Порядок передачі визначається МВС.
         24.У разі зміни місця проживання власник газового пістолета (револьвера) зобов'язаний звернутися до органу внутрішніх справ з проханням про зняття його з обліку і вказати нове місце проживання. Після прибуття до нового місця проживання власник такого засобу зобов'язаний у 10-деншш термін подати документи до органу внутрішніх справ для взяття його на облік.
         За взяття на облік газового пістолета (револьвера) в органах внутрішніх справ за новим місцем проживання плата з його власника не справляється, якщо термін виданого дозволу на його зберігання (носіння) не закінчився.
         25.Газовий пістолет (револьвер), що став непридатний для подальшого використання (не підлягає ремонту), не реєструється (не перереєстровується) і в місячний термін здається власником до органу внутрішніх справ (без відшкодування його вартості) для зняття з обліку.
         Непридатність газового пістолета (револьвера) до подальшого використання визначається органом внутрішніх справ на підставі відповідності вимогам технічних умов його виготовлення та сертифіката встановленого зразка.
         Використані та непридатні для подальшого користування спеціальні засоби самооборони підлягають утилізації у встановленому порядку.
         26.У разі втрати або крадіжки газового пістолета (револьвера) власник зобов'язаний негайно повідомити про це в орган внутрішніх справ.


         КоАП Стаття 1952. Порушення порядку придбання, зберігання, реєстрації або обліку газових пістолетів і револьверів та патронів до них

         Порушення порядку придбання, зберігання, реєстрації або обліку газових пістолетів і револьверів та патронів до них - тягне за собою накладення штрафу на громадян від 0,15 до 0,25 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян з конфіскацією газових пістолетів і револьверів та патронів до них або без такої, а на посадових осіб - від 0.25 до 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян: з конфіскацією газових пістолетів і револьверів та патронів до них або без такої. Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за порушення, передбачене частиною першою цієї статті, - «тягнуть за собою накладення штрафу від 0,25 до 0.5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян з конфіскацією газових пістолетів і револьверів та патронів до них, а на посадових осіб від 0,5 до одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян з конфіскацією газових пістолетів і револьверів та патронів до них.

Правила застосування спеціальних засобів самооборони та відповідальність за їх порушення

                                             ПОЛОЖЕННЯ
                  про порядок продажу, придбання, реєстрації, обліку і застосування спеціальних
                  засобів самооборони, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії
          Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1993р. № 706 

         IV.Порядок   застосування    спеціальних   засобів    самооборони    заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії

         30.Спеціальні засоби самооборони, заряджені речовинами сльозоточивої та дратівної
дії, застосовуються громадянами:
         - для захисту від злочинних посягань на своє життя і здоров'я, житло та майно чи життя і здоров'я, житло та майно інших громадян;
         - для захисту від нападу на приміщення організації, установи та суб’єкта підприємницької діяльності, де вони працюють;
         - для затримання особи, яка скоїла злочин і намагається втекти або вчинити опір, з
наступною передачею її працівникам органів внутрішніх справ.
         Перед   застосуванням   спеціальних   засобів   самооборони   громадянин,   якщо   є можливість, зобов'язаний попередити нападника про свій намір їх застосувати.
         Якщо внаслідок застосування спеціальних засобів самооборони нападникові заподіяно тілесне ушкодження або він помер, громадянин, що застосував такі засоби, зобов'язаний негайно викликати карету швидкої медичної допомоги, вжити заходів до забезпечення охорони місця події та сповістити про це органи внутрішніх справ і прокуратури,
         31.Забороняється застосовувати спеціальні засоби самооборони у разі значного скупчення людей, якщо від цього можуть постраждати сторонні особи.
         Категорично забороняється застосовувати спеціальні засоби самооборони до працівників правоохоронних та природоохоронних органів під час виконання ними своїх службових обов'язків.

         V.Відповідальність за порушення встановленого порядку виготовлення, реалізації (продажу), реєстрації, обліку і застосування спеціальних засобів самооборони

         32.Посадові особи та громадяни, що порушили встановлений порядок виготовлення, реалізації, обліку та застосування спеціальних засобів самооборони, притягуються до відповідальності у порядку, встановленому чинним законодавством України,


         КоАП Стаття 195. Порушення правил застосування спеціальних засобів самооборони

         Застосування спеціальних засобів самооборони з порушенням установлених правил - тягне за собою накладення штрафу від 0,25 до 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян з конфіскацією спеціальних засобів самооборони.
         Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за порушення, передбачене частиною першою цієї статті, - тягнуть за собою накладення штрафу від 0,5 до одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян з конфіскацією спеціальних засобів самооборони.

Поняття необхідної оборони та умови її правомірності

         Відповідно з чинним карним законодавством України "Кожна особа має право на необхідну оборону незалежно від можливості уникнути посягання або звернутися за допомогою до інших осіб або органів влади".
         18Ст. 36 КК Необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту інтересів або прав особи, яка захищається або іншої особи, інтересів суспільства або держави від суспільне небезпечного посягання шляхом завдання шкоди тому, хто посягає, якщо такі дії були зумовлені потребою негайного відвернення чи припинення посягання.
         Не є злочином застосування зброї або будь-яких, інших засобів або предметів, незалежно від наслідків, якщо воно здійснене для захисту від нападу озброєної особи або нападу групи осіб, відвернення протиправного насильницького проникнення в житло або інше приміщення або якщо особа, що здійснює захист, не могла внаслідок переляку або сильного душевного хвилювання, викликаного суспільне небезпечними діями, оцінити відповідність захисту характеру посягань. Дії потерпілого або інших осіб, які захищаються, спрямовані на затримання порушника безпосередньо в момент посягання - прирівнюються до необхідної оборони.
         Правила про необхідну оборону розповсюджуються на випадки застосування технічних засобів або пристроїв для захисту від нападу при умові, що такі засоби або пристрої не створювали небезпеки для інших осіб, які не брали участі в нападі.
Оборона признається необхідною і, значить, правомірною при наявності наступних умов:
         а) вона допускається лише проти суспільне небезпечного посягання;
         б) посягання повинне бути дійсним і наявним.
         в) захист повинен бути здійснений шляхом спричинення шкоди тільки тій особі, яка посягає і не може бути направлена проти інших осіб;
         г) оборона допускається лише для захисту державних, суспільних або особистих (своїх або чужих) інтересів, що охороняються законом;
         д) захист не повинен перевищувати меж необхідності.
         Захист допустимий не тільки проти суспільне небезпечних дій, що є одночасно і протиправними, але і проти такого посягання, яке об'єктивно є суспільне небезпечними, хоч і не розглядаються карним законодавством як злочинні, наприклад, захист від нападу психічно хворої особи.
         Недопустима оборона проти законних дій посадових осіб, що охороняють громадський порядок. Необхідна оборона допустима лише проти явно злочинних дій «осадових осіб (наприклад, при перевищенні ним влади Із застосуванням насильства). Не може бути визнана необхідною оборона від дій, які в силу своєї незначності не є суспільне небезпечними (наприклад, вбивство або спричинення тілесних пошкоджень неповнолітньому при спробі зірвати яблуко в чужому саду).
         Дійсним признається лише таке посягання, яке існувало реально а не в уяві особи, що обороняється.
         Посягання признається наявним, якщо воно вже почалося або коли інтереси особи, що обороняється були поставлені в безпосередню небезпеку. Ось чому стан необхідної оборони в наявності не тільки в тому випадку, коли той, що нападав пустив в хід зброю, але і тоді, коли він ним лише загрожував. Посягання вважається наявним до моменту його закінчення. Стан необхідної оборони не може вважатися усуненим також тоді, коли акт самозахисту наступив безпосередньо за актом, хоч би і закінченого нападу, але, по обставинах справи, для того, хто обороняється не був ясний момент закінчення нападу.
         Особа, що зазнала нападу, має право активно захищатися і не зобов'язана ухилятися від нападу шляхом втечі. Право на необхідну оборону не залежить від того, чи мала особа, що обороняється можливість втекти від тих, хто на нього нападав.
         Запади важливе значення має рішення законодавця про визнання правомірним застосування зброї або інших засобів захисту у випадках, коли особа, що захищається не могла внаслідок переляку або сильного душевного хвилювання, викликаного суспільно небезпечними діями оцінити відповідність захисту характеру посягань. У редакції ст. 36 КК, що раніше існувала, такі дії особи, що захищається могли кваліфікуватися як вбивство або тяжкі тілесні пошкодження в стані сильного душевного хвилювання, викликаного протизаконним насильством з боку особи, що нападала, тобто як злочин, скоєний при пом'якшувальних обставинах. Нинішня редакція даної стати КК виключає наявність складу злочину і, отже, карну відповідальність.
         Найважливішою умовою правомірності необхідної оборони є вимога, щоб вона не перевищувала меж необхідності. Перевищенням меж необхідної оборони, згідно закону, признається невідповідність захисту характеру і небезпеці посягання.
         Перевищення меж необхідної оборони може виявлятися в застосуванні таких засобів і методів захисту, які явно не викликалися ні характером нападу, ні реальною обстановкою і без необхідності заподіяли особі., що нападала, тяжку шкоду.
         При відбитті уявного посягання буде так звана уявна оборона, тобто захист від реально неіснуючого посягання (скажемо, постріл в людину, по помилці прийнятого за грабіжника). Потрібно мати на увазі, що уявна оборона виключає карну відповідальність лише в тих випадках, коли всі обставини подій давали достатньо підстав вважати особі, що застосувала засоби захисту, що мало місце реальне посягання, і вона не усвідомлювала помилковості свого припущення.
         Разом з тим в тих випадках, коли при уявній обороні особа заподіяла потерпілому шкоду, що явно перевищує межі допустимої шкоди в умовах відповідного реального посягання, вона підлягає відповідальності, як за перевищення меж необхідної оборони.
         Дії, що були актом помсти, самочинною розправою, не можуть розглядатися як скоєні в стані необхідної оборони. На практиці це може виявлятися в наступному: особа зазнає посягання, але замість необхідної оборони використовує це посягання для маскування розправи з тим, хто посягає. Це так званий привід оборони. Необхідна оборона передбачає спрямованість наміру особи, що обороняється на захист.

Поняття та відповідальність за незаконне носіння, зберігання, придбання, виготовлення і збут вогнестрільної чи холодної зброї, бойових припасів та вибухових речовин

         К.К.У. Стаття 263. Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами

         1.Носіння, придбання, виготовлення, ремонт, передача чи збут вогнепальної зброї (крім  ладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу - караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.
         2.Носіння, виготовлення, ремонт або збут кинджалів, фінських ножів, кастетів чи іншої холодної зброї без передбаченого законом дозволу - караються штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п'яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років.
         3. Звільняється від кримінальної відповідальності особа, яка вчинила злочин, передбачений частинами першою або другою цієї статті, якщо вона добровільно здала органам влади зброю, бойові припаси, вибухові речовини або вибухові пристрої.
         Слід мати на увазі, що під незаконним зберіганням вогнестрільної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів або вибухових речовин є умисні, без належного дозволу дії, пов'язані з володінням незалежно від тривалості часу будь-яким із зазначених предметів, що знаходяться не при винній особі, а у вибраному і відомому їй місці.
         Незаконне носіння холодної та вогнестрільної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів або вибухових речовин є умисною, без відповідного дозволу, дією по їх переміщенню, транспортуванню винною особою безпосередньо при собі (в руках, одежі, сумках, спеціальних футлярах, в транспортному засобі тощо) за умови можливості швидкого їх використання.
         Незаконним придбанням вогнестрільної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів або вибухових речовин слід вважати умисні дії, спрямовані на їх заволодіння (за виключенням розкрадання), всупереч встановленому законом порядку, шляхом скуповування, обміну, привласнення знайденого, одержання в подарунок чи відшкодування боргу тощо.
         Під незаконним виготовленням холодної, вогнестрільної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів або вибухових речовин слід розуміти, умисні, без надання дозволу у встановленому законом порядку, дії по їх створенню, по відновленню втрачених вражаючих властивостей холодної, вогнестрільної зброї, бойових припасів або вибухових речовин.
         До незаконного виготовлення відноситься, зокрема, перероблення ракетниці, стартового, будівельного чи інших пістолетів, виготовлення обрізу із мисливської, в тому числі гладкоствольної рушниці, виготовлення вибухових пристроїв з використанням будь-яких компонентів, що самі по собі не є вибухової речовиною чи боєприпасам, але в результаті чого вони набувають характерних властивостей вогнестрільної зброї, бойових припасів чи вибухових речовин тощо.
         Незаконний збут холодної, вогнестрільної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів або вибухових речовин є умисною, поза встановленим порядком, дією винної особи по їх передачі інший особі шляхом продажу, обміну, дарування, сплати за борг тощо.

Поняття та відповідальність за недбале зберігання вогнепальної зброї і боєприпасів

         ККУ.  Стаття  264.  Недбале  зберігання   вогнестрільної  зброї або  бойових припасів.

         Недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів, якщо це спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки, - карається обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк.
         Відповідальність за ст. 264 К.К.У. настає у випадках зберігання вогнестрільної зброї, бойових припасів без дотримання установлених нормативними актами за загальноприйнятими правилами застережних заходів, які виключають можливість вільного доступу до них сторонніх осіб, а також при незаконній передачі вогнестрільної зброї, бойових припасів інший особі, як що не потягло за собою людські жертви або інші тяжкі наслідки.
         Відповідальність за цим законом настає у випадку недбалого зберігання будь-якої вогнестрільної зброї і будь-яких бойових припасів (в тому числі мисливської гладкоствольної рушниці та бойових припасів до них), не зважаючи на те, законно чи незаконно винна особа зберігала ці предмети.
         Недбалим зберігання вогнестрільної зброї і бойових припасів, що потягло за собою людські жертви, визнається настання смерті хоча б однієї людини.
         Інші тяжкі наслідки: це заподіяння тяжких тілесних ушкоджень одній чи кільком особам; заподіяння середньої тяжкості тілесних ушкоджень двом або більше особам; заподіяння значної матеріальної шкоди будь-якій юридичній чи фізичній особі.

Поняття та відповідальність за розкрадання вогнепальної зброї, бойових припасів або вибухових речовин.

         К.К.У. Стаття 262. Викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживанням службовим становищем

         1. Викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин, вибухових пристроїв чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства - караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
         2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, а також заволодіння предметами, що перегачені в частині першій цієї статті, шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем. - караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.
         3. Дії, передбачені частинами першою чи другою цієї статті, якщо вони вчинені, організованою групою, розбій з метою викрадення вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин, вибухових пристроїв або радіоактивних матеріалів, а також вимагання цих предметів, поєднане з насильством, небезпечним для життя і здоров'я, - караються позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна.
         За ст. 262 Кримінального Кодексу України відповідальність настає у випадку протиправного заволодіння вогнестрільної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойовими припасами або вибуховими речовинами незалежно від місця вилучення (із державних чи громадських установ, організацій та підприємств, у окремих громадян, які ними володіли правомірно чи незаконно) з наміром привласнити викрадене або розпорядитися ним за власним розсудом іншим чином
         Таке заволодіння зазначеними предметами може бути вчинене будь-яким способом, в тому числі шляхом шахрайства чи вимагання.
         Розкрадання складових частин і деталей бойових припасів, то містять вибухові речовини (запали, детонатори, підривники, гранати без підривників та інше), слід теж кваліфікувати за ст. 262 К.К.У. як закінчене розкрадання вибухових речовин.
         Як що винна особа викрала непридатні до використання вогнестрільну зброю або вибухову речовину, помилково вважаючи їх такими що можуть бути використані за призначенням, вчинене належить розцінювати як замах на розкрадання вказаних предметів.
         Розкрадання: завідомо несправної вогнестрільної зброї (наприклад учбової) і приведення її в придатний до використання за призначенням стан необхідно кваліфікувати як розкрадання державного, колективного чи індивідуального майна та як незаконне виготовлення вогнестрільної зброї.
         Так само необхідно кваліфікувати дії винного і в тому випадку, коли для виготовлення придатної для використання зброї частина деталей ним викрадалась, а інша частина була вироблена самостійно чи придбана будь-яким іншим чином.
         В разі викрадення складових частин, деталей чи вузлів, комплект яких дозволяє виготовити придатну для використання зброю, дії винної скоби слід кваліфікувати як закінчений злочин за ст. 262 К.К У.
         Розкрадання вогнестрільної зброї; бойових припасів або вибухових речовин, вчинене шляхом розбійного нападу, вважається закінченим з моменту нападу.

Спеціальна підготовка

 

Підстави та порядок застосування зброї та спеціальних засобів

         Згідно зі ст. 27 Конституції України громадянам забезпечується "право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправні» посягань". Конституційна норма відображується і в інших галузях права, зокрема Кримінальний кодекс України прямо вказує ст. 36 "Необхідна оборона" на використання людиною цього інституту із застосуванням зброї. Саму ж необхідну оборону законодавство визначило так: "Необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту інтересів чи прав особи, яка захищається, або іншої особи, інтересів суспільства або держави від суспільне небезпечного посягання шляхом завдання шкоди тому, хто посягає, якщо дії були зумовлені потребою негайного відвернення чи припинення посягання".
         Отже за таких умов особа мас право захищати майно, життя і здоров'я, не лише власні, а й своїх рідних та близьких, в тому числі із застосуванням зброї як форми самооборони. Вищезгадана ст. 36 КК України "Необхідна оборона" налає таке право, вона прямо вказує, що "Не є злочином застосування зброї або будь-яких інших засобів чи предметів, незалежно від наслідків, якщо воно здійснено для: захисту від напад озброєної особи чи нападу групи осіб, відвернення протиправного насильницького проникнення у житло чи інше приміщення або якщо особа, яка здійснює захист, не могла внаслідок переляку або сильного душевного хвилювання, викликаного суспільне небезпечними діями, оцінити відповідність захисту характеру посягань".


                                             ПОЛОЖЕННЯ
                           про порядок застосування вогнепальної зброї

         Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 1992р. № 575

         1.Посадові особи, яким відповідно до чинного законодавства дозволено володіння вогнепальною зброєю, мають право застосовувати її як крайній захід у таких випадках:
         - для відбиття групового та збройного нападу на зазначену особу, членів її сім”ї або окремих громадян, якщо їхньому життю чи здоров'ю загрожує небезпека;
         - для захисту від злочинницьких посягань на своє житло та майно;
         - для затримання особи, яка вчинила злочин і намагається втекти або вчинити збройний
опір;
         - для відбиття збройного чи групового нападу на приміщення державного і громадського підприємства, установи і організації, де працює ця посадова особа;
         - для знешкодження тварин, що загрожують життю чи здоров'ю посадової особи, членів її сім'ї, або окремих громадян.
         Перед застосуванням вогнепальної зброї посадова особа повинна попередити про намір її застосування, крім випадків, коли її життю чи життю інших громадян загрожує безпосередня небезпека.
         2.При враженні нападаючого внаслідок застосування вогнепальної зброї посадова особа повніша негайно викликати карету швидкої медичної допомога для пораненого, вжити заходів до забезпечення охорони місця події, сповістити органи прокуратури та міліції про застосування зброї.
         3.Забороняється застосовувати і використовувати вогнепальну зброю при значному скупченні людей, якщо від цього можуть постраждати сторонні особи, а також по відношенню до жінок з явними ознаками вагітності, осіб похилого віку чи з вираженими ознаками інвалідності та малолітніх (крім випадків вчинення ними групового нападу, що загрожує життю чи здоров'ю громадян, або збройного нападу чи збройного опору).
         4. Порядок застосування вогнепальної зброї військовослужбовцями Міноборони, Національної гвардії, Держкомкордону, Служби безпеки. Управління державної охорони та МВС визначається відповідними актами законодавства України.


                                             ПОЛОЖЕННЯ
                           про порядок продажу, придбання, реєстрації, обліку і застосування
                           спеціальних засобів самооборони, заряджених речовинами сльозоточивої
                           та дратівної дії
                  Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересняІ993р. №706

         IV. Порядок   застосування   спеціальних   засобів   самооборони,   заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії.

         Спеціальні засоби самооборони, заряджені речовинами сльозоточивої та дратівної дії, застосовуються громадянами:
         - для захисту від злочинних посягань на своє життя і здоров'я;
         - житло та майно чи життя і здоров'я, житло та майно інших громадян;
         - для   захисту   від   нападу   на   приміщення   організації,   установи   та   суб'єкта
підприємницької діяльності, де вони працюють;
         - для затримання особи, яка скоїла злочин і намагається втекти або вчинити опір, з наступною передачею її працівникам органів внутрішніх справ.
         Перед застосуванням спеціальних засобів самооборони громадянин, якщо є можливість, зобов'язаний попередити нападника про свій намір їх застосувати.
         Якщо внаслідок застосування спеціальних засобів самооборони нападникові заподіяно тілесне ушкодження або він помер, громадянин, що застосував такі засоби, зобов'язаний негайно викликати карету швидкої медичної допомоги, вжити заходів до забезпечення охорони місця події та сповістити про це органи внутрішніх справ і прокуратури.
         Забороняється   застосовувати   спеціальні   засоби   самооборони   у   разі   значного скупчення людей, якщо від цього можуть постраждати сторонні особи.
         Категорично забороняється застосовувати спеціальні засоби самооборони до працівників правоохоронних та природоохоронних органів під час виконання ними своїх службових обов'язків.

         V. Відповідальність за порушення встановленого порядку виготовлення, реалізації (продажу), реєстрації, обліку і застосування спеціальних засобів самооборони.

         Посадові особи та громадяни, що порушили встановлений порядок виготовлення, реалізації, обліку та застосування спеціальних засобів самооборони, притягуються до відповідальності у порядку, встановленому чинним законодавством України.

Вогнева підготовка

 

Загальні правила безпеки в поводженні зі зброєю

         Загальні правила безпеки при поведінці із зброєю. Огляд і перевірка зброї. Заряджання, розрядження, носіння, перевезення зброї Зберігання зброї і боєприпасів.

         Власники вогнепальної, холодної (арбалети), пневматичної, газової зброї і боєприпасів до них зобов'язані зберігати їх в надійно закритих, міцних дерев'яних або металевих ящиках, спеціально виготовлених для цих цілей з встановленими в них надійними замками, в розібраному (якщо це можливо), розрядженому стані зі спущеними курками. Зброя повинна зберігатися окремо від боєприпасів (капсулів, пороху) Під час перевезення, перенесення вогнепальна, пневматична, холодна (арбалети) зброя повинна бути зачохленою, в розібраному вигляді (якщо це можливе), розрядженою і спускові гачки повинні бути замкнені курковий замкам й безпеки.
         Взявши в руки зброю необхідно перевірити чи не заряджена вона, оглянути її в зібраному стані спочатку і вважати зброю зарядженою доти, поки вона не буде перевірена і розряджена особисто Розрядивши зброю, поводитися з нею як із зарядженою.
Категорично забороняється:
         1.При поводженні із зброєю без підстав направляти ствол у бік людей, транспорту, будинків і інших будівель і споруд. У разі необхідності зброя повинна бути направлена в землю або під кутом 45-60 градусів.
         2.Залишати зброю де б це не було, а також передавати її іншим особам без належних на те підстав.
         3.Користуватися без необхідності чужою зброєю або зброєю, навички поводження з якою відсутні.
         4.Проводиш чищення зброї бензином і іншими легкозаймистими матеріалами, курити під час чищення.
         5.Без необхідності палець не повинен знаходитися на спусковому гачку (спуску).
         6.У всіх випадках, не пов'язаних зі стрільбою, запобіжник повинен знаходитися у включеному положенні.
         7.Для попередження роздуття або розриву ствола під час стрільби, забороняється затикати або закривати чим-небудь канал ствола.
         8.При поводженні з патронами не допускати пошкоджень, берегти від ударів, вологи, забруднення і тощо.
         Забороняється стріляти і знаходитися із зарядженою зброєю ближче за 200 м. від населеного пункту. Під час заряджання зброя повинна бути направлена вгору або в землю. У разі подолання перешкод (канал, струмок) рушниця повинна бути розряджена, в розкритому стані.
         Забороняється: брати рушницю стволами до себе під час виходу з човна, машини або інших видів транспорту; стріляти на шум, на коливання гілок, чагарників очерету і в нечітко видиму ціль, проти сонця, нижче за 3 м з дистанції 10 м.
         При осічці не можна відкривати зброю раніше, ніж через 8-10 секунд, оскільки порох, особливо димний, може загоратися повільно, внаслідок чого станеться затяжний постріл, що при відкритій зброї може привести до нещасного випадку .Забороняється добивати дичину прикладом.
         Не можна силою заганяти патрона в патронник, і якщо він не виходить з ствола, краще вистрілити.
         Для мисливських рушниць при спорядженні патронів не застосовуйте незнайомий порох, а також не змішуйте димний і бездимний порох. Капсуль в денці гільзи повинен бути запресований урівень з його поверхнею, а не виступати над ним, оскільки це може привести до несподіваною пострілу при закритті рушниці. Ні в якому разі не вставляйте капсуль, що випав, в заряджений патрон спочатку повністю розрядіть його.
         Перед тим, як зарядити патрона кулею, необхідно заміряти її діаметр (без направляючих ребер), який повинен бути не менш ніж на 1 мм менше діаметра каналу ствола в дульному звуженні. Категорично не можна стріляти стальними кулями.
         Перед використанням зброї необхідно протерти стволи від змазки, одночасно перевіривши можливість знаходження в них сторонніх предметів (ганчірки, шматка гільзи, пижа і т.п.), що може привести до роздуття або розриву стволів. Обов'язково перевірити стволи, якщо ви впали або упустили зброю, від попадання в них землі, снігу, камінчиків. Не можна  стріляти в напрямі людей або домашніх тварин, навіть якщо відстань до них і буде на ваш погляд значним. Треба знати і про те, що при стрільбі на нешироких водоймищах по воді дріб може зрикошетити і серйозно поранити того, що сидить на протилежній стороні або в човні. Дуже небезпечно стріляти і круглою кулею, яка сильно рикошетить, ударяючись о тверді предмети (камені, мерзлу землю, лід і т.п.). ось чому застосування цих куль на колективному полюванні заборонене. Забороняється стріляти з двох стволів одночасно. Відразу ж після закінчення полювання, стрільб,  зброя розряджається. Так само поступають і під час привалу.
         Забороняється користуватися зброєю в стані алкогольного або наркотичного сп'яніння.

Основи долікарської допомоги

 

Медична допомога при травмах

         1.Розібратися в масштабі і характері що трапився, визначити кількість і приблизний характер пошкоджень і відразу ж вжити заходів до виклику швидкої допомоги.
         2.Пересвідчитися, в якому стані знаходиться потерпілий. З цією метою можна що-небудь запитати потерпілого, поцікавитися його самопочуттям Якщо ж потерпілий знаходиться без свідомості або не подає ознак життя, необхідно пересвідчитися, чи є у нього дихання і серцебиття.
         3.Приступити до надання першою допомоги. За важливістю ці заходи можуть проводитися в наступному порядку:
         -відновлення дихання і серцевої діяльності (штучне дихання, закритий масаж серця), оскільки відсутність дихання і серцевої діяльності на протязі декількох хвилин призводить до безповоротних наслідків, тимчасова зупинка кровотечі, особливо багатого артеріального (накладення джгута, закрутки, ручне стискання артеріальних стовбурів);
         - фіксація переломів і вивихів за допомогою підручних засобів: дощок, палиць, картонок і інші;
         - первинна обробка рай і накладення пов'язок.
         Надавати першу медичну допомогу треба швидко, без спричинення потерпілому зайвого болю.
         Основні принципи надання першою медичної допомоги будуть розглядатися у відповідних розділах.
         4. Вжити заходів для доставки потерпілого в найближчу лікувальну установу. При необхідності перенесення потерпілого на руках однією людиною потрібно керуватися наступними нескладними правилами; підвести одну руку під сідниці потерпілого, іншу під спину і обережно підняти його. Потерпілий, якщо він в свідомості і не має пошкоджень рук, обхоплює того, що переносить за шию.

Медична допомога при пораненні та кровотечі

         Перша допомога при пораненнях полягає в зупинці кровотечі, обробці країв рани і шкіри навколо рани і накладенні стерильної пов'язки. Ні в якому разі не треба промивати рану, витягувати з неї чужорідні тіла (осколки, обривки одягу і інші.) і торкатися її руками, оскільки цим можна посилити пошкодження і кровотечу або спричинити повторне зараження. Якщо рана сильно забруднена, можна протерти шкіру навколо рани ватяним або марлевим тампоном легкими рухами в напрямі від країв рани назовні. Після такого очищення мастять шкіру навколо рани дезінфікуючими розчинами (настойкою йоду, "зеленкою", спиртом). Причому стежать, щоб ці предмети не попали в саму рану. Не треба ними заливати шкіру навколо рани або мастити її дуже густо, оскільки такі дії викликають опік пошкоджених тканин і в подальшому сповільнюють загоєння ран. Як перев'язочний матеріал використовують стерильні бинти, марлю, липкий пластир, а при їх відсутності смужки з чистої білизни, рушника, простирадла, хустки, косинки і т. д. По мимо того, то пов'язка оберігає рану від попадання мікробів, вона також зупиняє кровотечу і втримує поранений орган в зручному, спокійному положенні.
         При накладенні пов'язок необхідно стежити за тим, щоб та поверхня стерильного перев'язочного матеріалу, яка стикається з раною, до накладення її на рану ні з чим іншим не стикалася (з руками, сторонніми предметами)

Поняття клінічної та біологічної смерті, їх ознаки та методи визначення

         Клінічна смерть це початкова стадія припинення всіх функцій організму, під час якої ще можливе їх відновлення, тривалість її 5-6 хвилин У цей період має місце зупинка дихання і серцевої діяльності, при цьому кора головного мозку ще не досягає тієї стадії кисневого голодування, при якій наступають її безповоротні зміни. Кора головного мозку найбільш чутлива до кисневого голодування і витримує його всього 5-6 хвилин, після цього наступають безповоротні зміни і пожвавлення стає неможливим. Відсутність серцевої діяльності визначається по відсутності пульсації сонної артерії, як найбільш великої доступної для промацування:. Відсутність пульсації на променевій артерії не є ознакою зупинки серця, оскільки при різкому падінні артеріального тиску ця пульсація може бути відсутньою. Відсутність дихання можна визначити наступними способами: прикласти до рота і носа потерпілого дзеркало або блискучий металевий предмет або тонку смужку паперу, при наявності дихання дзеркало або блискучий предмет запітнівають, а смужка паперу колишеться. Крім вище перерахованого потрібно зазначити, що в період клінічної смерті є реакція зіниці на зміну його освітленості, хоч зіниця розширена.
         Біологічна смерть це безповоротне припинення всіх функцій організму, при якому їх відновлення вже не можливе. Біологічна смерть визначається по відсутності дихання, серцевої діяльності, відсутності реакції зіниці на зміну освітленості і повному його розширенню, а також наявності трупних плям. Трупні плями це дільниці синюшного кольору на нижніх поверхнях тіла.
         При зупинці дихання і серця необхідно почати оживлення в перші 3-4 хвилин, щоб штучно підтримати життєдіяльність кліток головного мозку. При припиненні дихання, щоб наситити кров киснем, негайно приступають до проведення штучного дихання. Якщо ж нарівні з відсутністю дихання відсутня серцева діяльність, то паралельно з штучним диханням необхідно провести і зовнішній масаж серця.
Насамперед потрібно усунути механічні перешкоди (якщо вони є) для проходження повітря. З цією метою руками або за допомогою хустки, марлі очистити ротову порожнину від чужорідних тіл, слизи, згустків крові, блювотної маси, землі і т. д. При западанні язика його треба витягнути з рота і повернути голову на бік.

Штучне дихання, непрямий масаж серця. Способи та методика проведення

         Існує багато різних способів штучного дихання. Найбільш ефективні і прості у виконанні способи "рота в рот" і "рот в ніс", при яких особа, що надає допомогу проводить вдування повітря, що видихається з своїх легких в легкі потерпілого через рот або ніс. Для проведення штучного дихання необхідно покласти потерпілого на спину, підкласти під лопатки валик з ковдри, голову закинути як можна далі назад, щоб шия була на одній лінії з підборіддям., очистити його рот від слизу і чужорідних тіл. Потім особа, що надає допомогу однією рукою утримує за тім'я голову потерпілого інший відтягує його підборіддя, робить глибокий вдих і, приклавши свої губи до рота !!! (спосіб "рота в рот") або до носа (спосіб "рота в ніс") потерпілого, із зусиллям вдує йому в легкі своє повітря, що видихається. Щоб уникнути витоку повітря через ніс (при способі "рота в рот") або через рот (при способі "рота в ніс"), їх потрібно прикрити пальцями. Щоб потерпілий зробив видих, треба відняти від його рота свої губи, а великим пальцем руки, лежачої на підборідді, розкрити його губи. Повітря в легкі потерпілого можна вдувати також через трубку, 3 гігієнічною метою слідує перед проведенням штучного дихання прикрити рот або ніс потерпілого носовою хусткою, шматком марлі або бинта.
         Частота вдування приблизно повинна відповідати частоті дихання людини, що надає допомогу (14-16 разів в хвилину).
         Крім вказаних способів штучного дихання, застосовують і ручні способи, однак вони менш ефективні і застосовувати їх можна тоді, коші у потерпілого відсугні пошкодження рук і грудної клітки.
         Для проведення штучного дихання потрібно розстібнути або зняти одяг потерпілого, очистити йому рот і ніс від слизу, блювотної і кров'яної маси і чужорідних тіл, щоб забезпечити повну проходимість дихальних шляхів.
         Потерпілого укладають на спину, під лопатки підкладають валик з одягу. Хто надає допомогу, стоячи навколішки у голови потерпілого, бере його руки за передпліччя і по рахунку "разів, два, гри" різко відводить їх в сторони і назад, втримує їх в такому положенні біля 3 с. Потім по рахунку "чотири, п'ять, шість" з невеликим зусиллям притискує руки, зігнені в ліктях, до грудної клітки потерпілого (видих).
         Якщо пошкоджені руки, але не пошкоджені ребра, потерпілий укладають на живіт, повернувши голову лицем в сторону і поклавши її на руку, зігнену в ліктьовому суглобі. Іншу руку потрібно витягнута вздовж голови. Встають навколішки над потерпілою особою до його голови, кладуть руки долонями на спину потерпілого так, щоб чотири зімкнених пальці лежали на нижніх ребрах. Нахиляючись уперед, по рахунку "разів, два, три" поступово давлять тягарем свого тіла на долоні. Потім при рахунку "чотири, п'ять, шість", відкинувшись назад, припиняють тиск руками (вдих). Частота таких рухів по описаних способах 12-16 разів в хвилину. Продовжувати штучне дихання слід, до відновлення самостійного дихання або до появи безперечних ознак смерті.
         При зупинці серця застосовують зовнішній (закритий) масаж серця. Потерпілого укладають на спину на тверду поверхню (ні в якому разі не можна провести масаж серця на м'якій основі). Стають зліва від потерпілого, кладуть ліву руку на область серця долонею вниз, накривають зверху правою рукою і проводять різкий енергійний поштовх з тим, щоб струс грудної клітки розповсюдився на серці. Натиск на грудну клітку проводять суворо вертикально приблизно на 4...5 см з частотою 60 разів в хвилину
Якщо у потерпілого крім відсутності серцевої діяльності відсутнє і дихання, то нарівні з проведенням зовнішнього масажу серця проводять і штучне дихання. У таких випадках в перервах між вдихами проводять 3-4 енергійних натиснення на грудну клітку. Після цього хто надає допомогу проводить видих безпосередньо в рот або ніс потерпілого (дихання "рота в рот" або "рот в ніс"). Зовнішній масаж серця проводять до появи пульсу на великих артеріях і відновлення серцебиття і дихання.
         У той же час навіть при відсутності лікувального ефекту зовнішній масаж серця і штучне дихання дозволяють забезпечити мінімальний кровообіг головного мозку до прибуття працівників швидкої допомоги або доставки потерпілого в лікувальну установу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Designed by © MYadmin.